Над українською локалізацією Сплячих Богів працювала команда, що налічує більше ніж 10 людей, а власне, давайте зараз і підрахуємо: головний редактор проєкту — Володимир (найлютіша постать в нашій команді, ну то так і має бути), перекладач книги правил — Антон Мінаков, перекладач книг Історій — Олесь Петік. З Антоном ми працюємо давно і сподівались, що він один візьме на себе тягар перекладу всього обсягу матеріалу, але коли ми отримали файли… (тут має бути смайлик, який б’є себе по лобі). По-перше, обсяг просто величезний, по-друге, ми зрозуміли, що потрібен перекладач саме в жанрі фентезі. Іншого перекладача у нас в кишені не було, тому ми почали термінові пошуки ще одного, який має досвід перекладу в жанрі фентезі і візьме на себе переклад книг Історій.

Це відбувалось ще влітку, і я пам’ятаю, що, перебуваючи у відпустці, я не міг собі дозволити втрачати час на море і басейн. Я, не виходячи з номеру, спілкувався з потенціальними кандидатами на цю посаду. Надсилав тестові історії, отримував переклади, ми їх вичитували — головний редактор відбраковував одного кандидата за іншим. У той час я відчував велику загрозу навіть зриву проєкту, оскільки пошуки перекладача затягувались, а термін здачі готових матеріалів наближався.

І ось, знайшовся! Олесь Петік! Знайомий знайомого рекомендував колись знайомому, а той знайомий тому, і от, таки знайшовся! :) Досвід в перекладі фентезі — величезний, тестовий переклад сподобався всій команді без винятку, проте Олесь ніколи не перекладав настілки (це такий невеличкий мінус), але він сказав, що дуже хоче отримати такий досвід і, треба сказати, що Олесь перевершив усі наші сподівання! Із перекладом впорався на відмінно, чого не скажеш про відведені терміни, але то інша історія ;) Олесь, дуже дякуємо! До речі, після цього проєкту Олесь вже перекладає й інші наші проєкти. Ми не можемо натішитись його якісною роботою!

Тож ми відволіклися від підрахунку. Йдемо далі: верстальник — Влад! Він поки у нас один і незмінний. Він зазвичай невдоволений відсутністю якихось додаткових файлів, шрифтів, вимог з боку фабрики і таке інше, але справу свою знає добре, і для нас він найкращий! Далі — дизайнер (не буду вдаватись, скільки ми їх наміняли, проте наразі знайшли найкращого, а точніше, найкращу).

Далі коректори… Вам ніколи не здавалось, що посада «коректор» в титрах звучить як другорядна? Ну от перекладач — важлива посада, головний редактор — важлива…, а коректор — ну хто це такий? Я суджу по собі, оскільки до того часу, як я не пірнув у видавницьку діяльність, я сам так і гадав. Тепер мені соромно за те — правда! Бо коректори — «це наше все!!!»

Отже, коректори: Тетяна, Степан, Олексій, Володимир, Ірина і Віра Іванівна — без цих людей якісного перекладу гри ми б не отримали!

Насамперед, більшість з них — то настільники з великої літери «Н» (на них було покладено функцію тестування ігрових моментів), по-друге, вони — високоосвічені люди, а половина з них має філологічну освіту (вичитка всього матеріалу і його корегування — друга функція). Скільки разів вони перечитали весь матеріал, скільки багатогодинних зум-конференцій вони провели, скільки партій гри вони відіграли за одним столом і скільки корегувань вони внесли в українські матеріали — ну, я гадаю, що ви все зрозуміли.

Вони безцінні! І коректори, і їхня праця! А як вони вміють сперечатися над одним єдиним словом — навіть не годинами, а днями — це просто не передати словами! Зараз ці спогади викликають у мене посмішку, але повірте, ті філологічні суперечки доходили до таких блискавок, що подекуди мені доводилось втручатися, щоб їх розборонити :)

Тож, скільки там вже вийшло — здається, одинадцять! Мабуть, що додам до цього списку і себе як менеджера проєкту. На мене було покладено всі адміністративні питання.

До чого це все я пишу! По-перше, я дуже хотів познайомити вас із командою видавництва Games7Days, по-друге, всі ті перераховані люди (окрім мене)… Якби то так сказати, щоб не було не дуже скромно… Вони для мене — Герої Ордену Жовто-Блакитного Міплу!!! Вони поклали себе в жертву задля виходу української локалізації гри «Сплячі Боги! Вони одразу розуміли, що погоджуючись на роботу над цим проєктом, вони більше ніколи не зможуть повноцінно зіграти і відкрити для себе наново книгу Історій, оскільки вони в курсі абсолютно всього!!! Вони це знали, у них був вибір відмовитись, але жоден з цих героїв не зробив цього!

Я — ЄДИНА людина з усієї нашої команди, яка не знає повного сюжету гри, тож зможу дозволити собі зіграти в українську версію Сплячих Богів, отримавши задоволення сповна. За це мені трохи соромно перед тою одинадцяткою. Буду думати, як то виправити… Може, стіл накрию з приводу надходження Сплячих Богів в Україну ;)

До речі кажучи, після завершення проєкту в кожного з них я запитав: «Чи буде бажання зіграти в українську версію гри після її виходу?» І отримав однозначні відповіді: «Звичайно, буде бажання зіграти, знов пережити всі ті емоції і пригоди!»

Наступною частиною розповіді в рубриці «Сплячі Боги. Закулісся» як раз і будуть відгуки про гру деяких членів команди, яка працювала над цим проєктом.

Всім дуже дякую, вибачайте за велику кількість літер :) Але я мав це написати.

З повагою —
керівник українського видавництва настільних ігор Games7Days
Євген.